Zlatar, Гірська вершина на південному заході Сербії.

Златар — гірський хребет на південному заході Сербії, між Приєполє та Новою Варошшю, найвища вершина якого Велика Кршева сягає 1627 м поруч із Голо Брдо. Він належить до групи Старі Влах Динарських Альп і обмежений річками Увац, Лім, Мілешевка та Бистриця. Навколо нього розташовані чотири штучні озера: Златар, Радоїнско, Увац і Потпеч.

Монастир Милешева, заснований у XIII столітті, розташований біля Приєполя, біля підніжжя гори. Поруч стоять монастирі Давидовиця (XII століття) у Бродарево та Баня (XII століття) у Прибої, а також дерев'яні церкви в Кучанах і Радиєвичах. Вугільні та лігнітові шахти Златара належать до новішої економічної історії.

Місцеві сировари виробляють традиційні молочні продукти за методами, які передавалися з покоління в покоління в сім'ях, що живуть на горі. Це ремесло залишається центральним для громади і визначає значну частину економічної діяльності в регіоні сьогодні.

Спеціалізована реабілітаційна лікарня «Златар» розташована на висоті 1237 м і має 330 ліжок. Лижна траса завдовжки 800 м, витяг — 420 м, за 200 м від готелю «Панорама»; готель і траса не працювали станом на 2025 рік. Поруч лежить каньйон Увац, де живе білоголовий сип.

Найвища вершина — Велика Кршева, в англійських джерелах 1627 м, у сербських 1625 м, поруч із Голо Брдо. Златар належить до групи Старі Влахи Динарських Альп, які тягнуться до моря. Навколо гори лежать чотири штучні озера: Златарське, Радоїнське, Увацьке та Потпеч.