Мечеть Іске-Таш, Мечеть у Казані, Росія

Мечеть Іске Таш — двоповерхова будівля з двома молитовними залами та триярусною мінарет-вежею на товстій поперечній стіні між ними; фасади після 1830 року перебудували у строгому класицизмі. Форма мінарету нагадує мінарети Болгара й Касимова, а перед східним фасадом колись стояв великий старий камінь.

Мечеть зведено 1802 року коштом купця Ґабдулли Утямишева, а 1830 року перебудовано за проєктом Александра Шмідта. Наприкінці 1930-х її закрили рішенням Центрального виконавчого комітету Татарської АСРР, і вона слугувала школою, а згодом складом. 1994 року повернута вірянам, у 2021—2024 роках відреставрована.

Назва Іске-Таш означає «Старий камінь», за великим каменем, що позначав легендарну могилу захисників Казані 1552 року і стояв перед східним фасадом. У XIX столітті імами походили з родини Амірхан, у сусідньому будинку якої жив письменник Фатіх Амірхан. 13 шавваля 1446 року хіджри біля мечеті заклали наріжний камінь майбутньої стели пам'яті героїв татарського народу.

Мечеть розташована в районі Ново-Татарська слобода, а не на вулиці Баумана; найближчий орієнтир — будинок № 7 на вулиці Меховщиков, за три хвилини ходьби від місця колишньої дерев'яної мечеті. Будівлю повернули вірянам 1994 року й реставрували протягом 2021—2024 років, тож деякі ділянки можуть ще бути в оздобленні. Відвідувачам слід одягатися стримано й знімати взуття перед входом до молитовних залів.

Назва Іске Таш означає «Старий Камінь», за великим каменем, що позначав братську могилу захисників Казані 1552 року. Камінь стояв перед східним фасадом мечеті багато років після її зведення.