Новодівочий цвинтар, Федеральний цвинтар культурної спадщини в Санкт-Петербурзі, Росія.

Новодівочий цвинтар — закрита некрополь площею 3,3 гектара на Московському проспекті, 100, поруч із Воскресенським Новодівочим монастирем і Московською Тріумфальною брамою. Поховання від 1850-х років до сьогодні включають численні багаті та високохудожні пам’ятники. На фотографії вивітрені світло-сірі кам’яні хрести з розширеними кінцями стоять на низьких округлих кам’яних основах, що утворюють неглибокі вазони із зеленими рослинами; на задньому плані видно низькі металеві перила.

Кладовище почалося 1845 року, коли Смольний монастир перенесли на це місце; перші поховання датуються 1849 роком. У XIX столітті воно поступалося лише Тихвинському кладовищу Олександро-Невської лаври. Радянська влада 1929 року знесла цвинтарну церкву, знищила багато могил, а інші перенесла до Тихвинського; 1989 року відбулася масштабна реставрація.

Цвинтар слугує останнім притулком для художників, музикантів і письменників, чия спадщина продовжує формувати російську культуру. Багато могил тут належать постатям, чиї роботи досі шануються в мистецькій традиції країни.

Доступ через станцію метро "Московські Ворота", головний вхід на Московському проспекті, 100. Відвідувачам слід очікувати нерівних доріжок і носити зручне взуття, оскільки територія велика.

Багато петербуржців, а навіть приїжджі, плутають цей цвинтар із цвинтарем Новодівочого монастиря в Москві. Плутанина настільки поширена, що обидва часто змішують, хоч цей лежить біля Московської тріумфальної брами й належить до Воскресенського монастиря.