Upper Volga Floodgate, Гребля в Селіжаровському районі, Росія

Верхньоволзький шлюз — це бетонна водоскидна гребля з шістьма прогонами та земляними дамбами, завдовжки 46 м, завширшки 16,1 м і заввишки до 9,5 м, розташована за 5 км нижче місця, де Волга витікає з озера Волго. Його затвори підпирають Верхньоволзьке водосховище, що об'єднує озера Волго, Пено, Вселуг і Стерж в один басейн.

Побудована 1843 року для Вишневолоцької водної системи, гребля спершу була дерев'яною на кам'яному фундаменті, з п'ятьма отворами по 8,5 м, які закривали дерев'яними щитами. Її попуски поліпшили судноплавство від Ржева до Нижнього Новгорода. 1941 року частини Червоної армії підірвали її; 1943 року відбудували в бетоні й підняли на метр, поруч стоїть пам'ятна стела.

Назва «бейшлот» походить від нідерландського bijsloot — «дорожній рів», запозиченого інженерами Вишневолоцької водної системи. Біля греблі стоїть пам'ятна стела, встановлена під час відбудови в бетоні 1943 року з підняттям гребеня на один метр. Водосховище об'єднало озера Волго, Пено, Вселуг і Стерж в один басейн.

Гребля розташована за 5 км нижче місця, де Волга витікає з озера Волго, біля селища Верхньоволзький Бейшлот. Гребінь має довжину 29,8 м і ширину 16,1 м, максимальний напір — 7 м; рівень верхнього б'єфа коливається до 4,5 м на рік. Поруч зі спорудою стоїть пам'ятна стела.

Назва походить від нідерландського bijsloot — «дорожній рів». Дерев'яна гребля 1843 року на кам'яному фундаменті мала п'ять прогонів по 8,5 м, перекритих дерев'яними щитами, глибина на порозі 5,3 м. 1941 року її підірвали частини Червоної армії; бетонна споруда 1943 року підняла рівень на один метр, поруч стоїть пам'ятна стела.