Воскресенський собор, Український бароковий собор у Старочеркаській, Росія

Собор Воскресіння — це дев'ятибанна козацька барокова церква заввишки 49 метрів, збудована з 1706 по 1719 рік невідомим архітектором у Старочеркаській. Двоярусна галерея, гульбище, оточує її з трьох боків, нагадуючи козацькі курені Черкаська. Усередині п'ятиярусний позолочений іконостас розміром 19 на 23 метри містить 149 ікон середини XVIII століття, написаних московським іконописцем Єгором Івановим Греком.

Дерев'яний собор звели 1650 року за обітницею козаків під час облоги Азова, і він двічі згорів у Черкаську. Кам'яний храм будували з 1706 по 1719 рік, попри указ Петра I, що забороняв кам'яне будівництво поза Петербургом; цар давав гроші й начиння, а основні роботи нібито виконали московські майстри. До 1805 року він був головною святинею Війська Донського.

Назва собору походить від Воскресіння Христового; до 1805 року він був головною святинею Війська Донського. Усередині п'ятиярусний позолочений іконостас розміром 19 на 23 метри містить 149 ікон, написаних у середині XVIII століття московським іконописцем Єгором Івановим Греком. Перед царськими вратами висить мідне панікадило вагою понад 550 кг, яке, за переказом, привіз 1643 року з азовської церкви Предтечі отаман Йосип Петров.

Собор є діючим місцем богослужіння, тому відвідувачі повинні одягатися скромно та виявляти повагу під час служб. Він розташований поруч із головною площею станиці, що робить його легкодоступним пішки разом з іншими історичними місцями в цьому районі.

Важкі залізні ланцюги, що зберігаються біля входу, за місцевою традицією, належали Степану Разіну, ватажку козацького повстання, якого захопили та відвезли до Москви у XVII столітті. Підтверджено це чи ні, але ланцюги вже протягом поколінь є частиною історії цього місця.