Dmitrovsky Monastery in Kashin, Монастир у Кашині, Росія

Дмитровський монастир у Кашині — православний чоловічий монастир на річці Кашинці, заснований імовірно наприкінці XIV століття. З двох мурованих церков до 1917 року збереглися Троїцька церква (1682), перебудована, і Страсний собор (1890–1903), цегляна чотиристовпна церква в російському стилі, п'ять дерев'яних декоративних наметів на барабанах якої розібрано. Від монастирського муру залишився лише невеликий фрагмент.

Заснований імовірно наприкінці XIV століття на річці Кашинка, монастир був спалений і пограбований поляками в 1609 році та відбудований. У XVII–XVIII століттях він став найбільшим і найзаможнішим у окрузі, володіючи селами, полями та лісами. Закритий радянською владою в 1929 році, він відродився в 2021 році, коли 26 серпня в Страсному соборі відбулася перша за десятиліття літургія.

Монастир завдячує назвою церкві, присвяченій святому Димитрію Солунському. Його головною святинею був шанований список ікони Страстей Божої Матері, написаний у XIII столітті на батьківщині княгині Анни Кашинської. Страсний собор збудували як ковчег для цієї ікони, і щороку 26 жовтня звідси відбувався хресний хід із Воскресенського собору.

Монастир стоїть на березі річки Кашинки в Кашині. Від мурів залишився лише невеликий фрагмент; дзвіниця, трапезна, келії та сад зникли. Об'єкт є кандидатом до культурної спадщини Росії. Відвідування зосереджене на двох збережених цегляних храмах — Троїцькій церкві (1682) і соборі Страсної ікони (1890–1903).

1609 року монастир спалили й пограбували поляки; у його мурах згодом перебував позбавлений престолу шведський принц Густав, син короля Еріка XIV, який, за хронікою Бера, був тут похований. Майбутній правник Олександр Куницин, учитель Пушкіна в Царськосільському ліцеї, навчався в школі монастиря.