Дирестуйський Култук, Археологічна пам'ятка в Джидинському районі, Росія

Дирестуйський Култук — урочище на лівому березі річки Джиди, приблизно за 10 км на південний захід від села Дирестуй у Бурятії. Тут розташований великий хунно-сарматський могильник на пологому північно-східному схилі, де кам'яні насипи позначають поховання в дерев'яних трунах або зрубах, головами на північ. До урочища також належать могильники Баян-Ундер і Голи-Очі та хуннське городище.

Хуннський могильник Дирестуйський Култук уперше дослідив 1900 року Ю. Д. Талько-Гринцевич, який розкопав 24 хуннські поховання і два пізніші. У 1965 році П. Б. Коновалов розкопав ще дев'ять хуннських могил і одне тюркське поховання. У 1984–1996 роках С. С. Міняєв завершив роботи, дослідивши ще 95 хуннських поховань і дві кам'яні кладки без поховань.

Назва Култук позначає урочище на лівому березі Джиди, де хуннські поховання лежать за 10 км на південний захід від села Дирестуй. У могилах знайдено ажурні бронзові пластини із зображенням боротьби тварин, імітації мушель каурі, сережки з малахіту й сердоліку та скляне намисто. Колекції зберігаються в Кяхтинському краєзнавчому музеї та наукових інститутах Улан-Уде.

Ця пам'ятка охороняється державою, тому доступ регулюється місцевою владою, і планувати візит заздалегідь розумно. Відвідувачам слід підготуватися до погодних умов і нерівної місцевості, де розкопки відкриті для стихій.

Могильник уперше досліджував 1900 року Ю. Д. Талько-Гринцевич, який розкопав тут 24 хуннські поховання і два пізніші — у невеликій ущелині за 2,5 км на південний схід. Роботи відновили 1965 року під керівництвом П. Б. Коновалова, а в 1984—1996 роках завершив С. С. Міняєв: його Забайкальська експедиція дослідила ще 95 поховань хунну і дві кам'яні кладки без поховань.