Ізборська фортеця, Фортеця в Ізборську, Росія

Ізборська фортеця височіє на Жеравій горі; її вапнякові мури зведено на початку XV століття, а в XVI столітті потовщено з боку нападу до 5 м. План утворює неправильний трикутник із заокругленими кутами, близько 850 м мурів охоплюють приблизно 2,4 гектара, шість конічних веж стоять не далі ніж за 60 м одна від одної. Північно-західна Талавська вежа — єдина прямокутна: 8,5 на 9,5 м і заввишки близько 15 м, з п'ятьма ярусами бійниць.

Фортеця була заснована в 1330 році під владою Пскова у відповідь на зовнішні військові загрози від сусідніх держав. З часом її перебудовували і зміцнювали кілька разів, оскільки оборонні стратегії та зброя змінювалися.

Назва фортеці походить від міста, яке вона захищає, а її вежі мають народні назви: Луковка, Плоскушка, Вишка, Рябиновка, Темнушка і Колокольна. На Колокольній вежі до 1870-х років була дзвіниця. Біля стін стоїть каплиця Корсунської ікони Божої Матері, збудована 1931 року за проєктом архітектора Олександра Владовського.

Фортеця стоїть приблизно за 1,5 км від давнього поселення Трувора, на Жеравій горі. Мури охоплюють близько 15 000 м², а вежі розташовані не далі ніж за 60 м одна від одної, тож обійти периметр можна пішки. Микільська брама — це збережена внутрішня брама Микільського захабу, вузького проходу між мурами завширшки близько 4 м і завдовжки 36 м.

Вежа Луківка, найстаріша у фортеці, спершу стояла на мисі як найсхідніша вежа; після розширення мурів вона опинилася всередині, а її нижні бійниці замурували. Колись підземний коридор завдовжки 40 метрів з'єднував фортецю з підніжжям мису.