Lutheran Church of St. Catherine, Лютеранський молитовний будинок у Василеострівському районі, Росія

Лютеранська церква святої Катерини — це протестантський молитовний будинок у Василеострівському районі Санкт-Петербурга із симетричним плануванням. Будівля має три арочні вікна на фасаді, закруглені кути та боки з пілястрами, оздоблені ліпниною та карнизами по всьому периметру.

Громада заснована 1728 року і спершу збиралася в кам'яному будинку на Василівському острові; на його фундаменті постала церква, освячена 1744 року на честь апостола Петра. Сучасну будівлю закладено 22 червня 1768 року за проєктом Юрія Фельтена й освячено 26 січня 1771 року. У 1902–1903 роках її перебудували під керівництвом архітектора Л. Г. Маршнера, додавши 200 місць. Закриту 1935 року, споруду використовували як клуб гірників, інститут «Гідропроєкт» і студію «Мелодія», поки громада не повернула її 1989 року.

Заснована 1728 року громада ще 1917 року утримувала притулок для вдів, сирітський притулок, гімназію та реальне училище для хлопців, жіночу гімназію й початкові школи. Церковну залу ділили коринфські колони на три нави, тут були позолочені статуї Віри й Любові та мармурова статуя Спасителя роботи скульптора Бока. 1935 року громаду закрили, пасторів репресували; 1989 року богослужіння в будівлі відновилося.

Церква стоїть на Великому проспекті Василівського острова, 1а, на розі Кадетської лінії, за кілька хвилин пішки від станції метро «Василеострівська». Вхід веде через чотириколонний дорійський портик, що після прибудов сходів 1902–1903 років став заглибленою лоджією. Будівля є федеральною пам'яткою культури, і через затяжну реставрацію статуї апостолів у нішах не відновлюватимуть.

Наприкінці XIX століття церковну залу обладнали хорами, позолоченими статуями Віри й Любові та мармуровою статуєю Спасителя роботи скульптора Бока. Тоді ж встановили великий орган на 48 регістрів. Нинішній механічний орган, поставлений 1999 року, замінив інструмент, який вивезли й втратили.