Церква Бориса і Гліба, Східна православна церква в Суздалі, Росія.

Церква Святих Бориса і Гліба — цегляна споруда в стилі московського бароко: восьмерик на масивному четверику, гранчаста апсида й невисока трапезна. До трапезної примикає чотиригранна дзвіниця зі шпилем. Різьблені наличники, пілястри та портал оздоблюють фасади, а всередині збереглися розписи XVIII і XIX століть.

Королівська грамота 1578 року згадує на цьому місці монастир Бориса і Гліба та слободу Борисова сторона; обидва відсутні в описі міста 1617 року й, імовірно, знищені під час польської інтервенції Смутного часу. Писцова книга 1628–1629 років фіксує тут дві дерев'яні церкви, а сучасна цегляна церква постала близько 1700–1701 років за митрополита Іларіона Суздальського, що засвідчує вкладний запис 1698 року. Закрита 1923 року, відреставрована 1961 року під керівництвом А. Д. Варганова, відкрита знову 2021 року.

Церква присвячена князям Борису і Глібу, першим святим, канонізованим у Київській Русі. Її друга назва — церква ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» — походить від ікони, якій 3 жовтня 2021 року митрополит Володимирський і Суздальський Тихон освятив відреставровану будівлю. Вона стоїть на Борисовій стороні, колишньому Борисовому поселенні за річкою Каменкою.

Церква стоїть на правому березі річки Каменки на вулиці Борисова сторона, поруч із Музеєм дерев'яного зодчества. Вхід — через портал у першому ярусі дзвіниці. Відреставрована у 2017–2021 роках і знову освячена 3 жовтня 2021 року, вона діє як чинний храм, а не як музейна зала.

Церква зберегла розписи XVIII і XIX століть попри закриття за радянських часів, коли Суздальський музей пропонував розібрати її на будівельні матеріали, зокрема для міської лазні. Вона уникла цієї долі, десятиліттями стояла занедбаною і 1961 року була відреставрована під керівництвом А. Д. Варганова. Вкладний запис 1701 року в друкованому Требнику називає храм новозбудованим митрополитом Іларіоном.