Фатьма-Коба, Археологічна печера в Балаклавському районі, Україна

Фатьма-Коба — неглибокий скельний навіс у балці Кобалар-Дере Байдарської долини, на правому березі струмка Кобалар-Су, звернений на південний схід. Він утворився внаслідок вивітрювання щільного пласта вапняку, перекритого нумулітовою шапкою, сягає до 4 м висоти, а площа придатного для розкопок осадового дна — близько 50 м²; решта є стрімко нахиленою скельною поверхнею.

Кримська експедиція під керівництвом Г. О. Бонч-Осмоловського, за участю С. А. Трусової та С. М. Бібікова, виявила мезолітичну стоянку в 1926–27 роках. Розкопки відновили 1956 року під керівництвом С. М. Бібікова, відкривши сім шарів глибиною до 2 м — від азильської та тарденуазької культур до мідної доби. Скорчене поховання чоловіка, завалене великим камінням, вилучили монолітом і доправили до Ленінграда.

Назва Фатьма-Коба означає кримськотатарською «печера Фатіми» і пов'язує навіс із жіночим ім'ям ісламського походження. Розкопки 1926—27 і 1956 років виявили біля входу кам'яну кладку, ймовірно заслін від вітру, та скорчене поховання чоловіка середземноморського типу, близько 40 років, покладеного на правий бік головою на південний-південний схід під великим камінням.

Навіс лежить на правому березі струмка Кобалар-Су в балці Кобалар-Дере, приблизно за 2 км на захід від Передового в Байдарській долині. Розкопана площа становить близько 50 м², решта — переважно гола вапнякова підлога, нахилена за падінням пласта. Навіс звернений на південний схід і сягає 4 м висоти.

Дослідники виявили кам'яну вимостку при вході в навіс, імовірно складену як заслін від вітру. Розкоп Сергія Бібікова 1956 року площею близько 13 м² і завглибшки до 2 м знову розкрив старий шурф Бонч-Осмоловського та підтвердив сім шарів і п'ять вогнищ.