Башта святого Костянтина, Середньовічна оборонна вежа у Феодосії, Росія

Вежа Костянтина — двоповерхова чотиристінна вежа з місцевого вапняку, товщина стін сягає двох метрів. Збереглися три стіни — східна, північна й частина західної; південний бік і міжповерхові балки з дуба та бука втрачені. Її увінчують потрійний аркатурний пояс і цегляні мерлони, а на північній і західній стінах залишилися різьблені кронштейни машикулів.

Генуезці звели вежу 1382 року; 1443 року і пізніше її перебудовували османи. Вона замикала зовнішній пояс оборони Кафи, що йшов до гори Мітрідат, а далі спускався до моря. Її начальника, як і консула, надсилали з Генуї та щороку змінювали. Вежа правила також за арсенал, де зберігали алебарди, арбалети, списи й кам'яні ядра.

Споруда отримала свою назву від римського імператора Костянтина, який зробив християнство офіційною вірою Римської імперії. Сьогодні ця назва пов'язує це місце з глибокою релігійною історією регіону та його зв'язками з ранніми християнськими традиціями.

Три збережені оригінальні стіни доступні з парку Ювілейний, де відвідувачі можуть оглянути споруду з добре видимими лініями огляду. Найкраще відвідувати у світлий час доби, щоб повною мірою оцінити деталі кам'яної кладки та краєвиди навколо.

1914 року міська казна Феодосії та місцеві купці оплатили італійських інженерів, які спеціалізувалися на середньовічних вежах, щоб відбудувати споруду після переміщення; протягом року вони виконували підсилювальні роботи й усували похибки транспортування. Зображення вежі потрапило на герб Феодосії 1844 року, а згодом на марки, конверти й значки.