Calenberg, Гірська вершина в Нижній Саксонії, Німеччина

Калерберг — це пагорб заввишки 70 метрів із вапняного мергелю в долині Лайне поблизу Паттензен-Шуленбурга, за 13 км на захід від Гільдесгайма. У його південній частині є рови, вали та руїни замку Калерберг, водного замку, закладеного 1292 року; північні схили обробляє маєток Калерберг. Пагорб піднімається приблизно на 10 метрів над луками і під час повені все ще виглядає як острів.

Замок Калерберг був зведений від 1292 року вельфським герцогом Оттоном Суворим як середньовічний низовинний водний замок на південній частині пагорба, на луках Леїне. Його рови довелося вирубати понад десять метрів углиб вапняного мергелю. На початку XVI століття водний замок перебудували на садибу, а згодом на фортецю; після Тридцятилітньої війни він втратив військове значення і був зруйнований. Руїни з підземними склепіннями та високими валами нині звуться Альт Калерберг.

Назва Calenberg походить від середньоверхньо- і середньонижньонімецького kal, що означає голий або безлісий, адже вапняно-мергелевий пагорб піднімався без дерев над луками Лайне. На південь від Альт-Каленберга лежить Лауенштадт, заснований як місто 1327 року, але так і не став міським; 1613 року він був останнім у списку міст князівства Каленберг. До близько 1900 року на північ від нього відбувалися ярмарки з відкритими ятками, де продавали предмети повсякденного вжитку.

Пагорб обмежений на півночі річкою Лайне, на заході й півдні — дорогою Landesstraße 460, на сході — гравійними ставками. На півдні розташовані руїни замку й колишні будинки робітників, на півночі — сільськогосподарські угіддя маєтку. Рів вирубали понад десять метрів углиб у вапняному мергелі; під час повені пагорб і досі виступає з води, мов острів.

Пагорб — це товща вапняного мергелю, що утворилася майже 100 мільйонів років тому в сеномані пізньої крейди, а не в льодовиковий період. Кар'єр на північ від замкового рову відкривав чотири метри цієї породи; Отто Зайц визначив там амонітів, зокрема Mantelliceras mantelli і Schloenbachia varians. Пізніше кар'єр використовували як звалище, а потім засипали ґрунтом.