Zvonice v Měníku, дзвіниця в Меніку, Чехія

Дзвіниця в Меніку — дерев'яна багатокутна дзвіниця 1689 року, що стоїть біля костелу святих Вацлава і Станіслава. Восьмикутні стіни з вертикально покладених дощок із нащільниками завершує пірамідальний ґонтовий дах, над яким здіймається квадратна вежка з наметовим дахом, маківкою та хрестом.

Дерев'яна дзвіниця датується 1689 роком, на три роки пізніше за сусідню церкву святого Вацлава і святого Станіслава. Її деревину, ймовірно, привезли з Биджовської Лготки, де церкву й дзвіницю розібрали після завершення церкви в Меніку. Сюди, найімовірніше, перенесли й три дзвони 1507, 1558 і 1670 років, але документально підтверджено лише дзвін 1558 року, відлитий у Градці-Кралове Вацлавом Фараржем. 1964 року дзвіницю внесено до переліку пам'яток.

Дзвони — жива спадщина дзвіниці: три, відлиті 1507, 1558 і 1670 року, ймовірно перевезли сюди з Биджовської Лготки. Достовірно задокументований лише дзвін 1558 року роботи градецькраловського ливаря Вацлава Фараржа. Дзвіницю разом із костелом визнали пам'яткою культури 1958 року, а 1964-го внесли до національного реєстру.

Дерев'яна дзвіниця стоїть біля костелу святих Вацлава і Станіслава в Менику, в окрузі Градець-Кралове. Вона за кілька кроків від центру села; всередині не відкрито, тому восьмикутні дощаті стіни, ґонтовий дах і ліхтарик із хрестом видно ззовні.

Три дзвони датовані 1507, 1558 і 1670 роками й, імовірно, були перенесені сюди з дзвіниці в Биджовській Лготці після знесення тамтешнього костелу. Лише дзвін 1558 року роботи градецькраловського ливаря Вацлава Фараржа має певне документальне підтвердження походження звідти.