Fuerte Tauco, Іспанський колоніальний форт у Чилое, Чилі

Фуерте Тауко — це берегова батарея, збудована 1779 року в місцевості Тауко, комуна Чончі, провінція Чилое. Іспанський інженер Мігель де Соррілья наказав зробити виїмку в пагорбі в одному з найвужчих місць фіорду Кастро, щоб створити штучну терасу для форту. На цій терасі стояли три гармати, кулеврина й казарма для міліції, захищені фашинним бруствером.

Форт Тауко збудували 1779 року за проєктом іспанського інженера Мігеля де Соррільї, після того як 1767 року губернаторство Чилое відокремили від генерал-капітанства Чилі й приєднали до віце-королівства Перу. Соррілья обрав вузьке місце фіорду Кастро й наказав зрізати схил пагорба, щоб створити штучну терасу з трьома гарматами й кулевриною, фашинними брустверами та казармою. У бою форт не використовували; від 1826 року він стояв покинутий.

Назва Tauco походить з мови мапудунґун і означає «біля води». Місце також називають Fortín Tauco. Від 2016 року на терасі стоїть деревний оглядовий майданчик під дахом, обшитий квілінехою, а встановлене тоді освітлення видно з моря.

Об'єкт розташований у селищі Тауко, комуна Чончі, до нього їдуть дорогою з Кастро; форт займає штучну терасу, вирізану в схилі над фіордом Кастро. Крита дерев'яна оглядова споруда, обшита квілінехою, зведена 2015 року й завершена на початку 2016-го, позначає історичну терасу та містить відомості про пам'ятку. Тоді ж встановлене освітлення видно з моря. Археологічні знахідки зберігаються в муніципальному музеї Кастро, не на місці.

Три гармати, що нині стоять на місці, у 1930 році перевезли до Кастро, де вони прикрашали міський плац-парад до початку XXI століття, а після реставрації повернули назад. Кулеврина, що перевозилася разом із ними, впала в море під час транспортування 1930 року і досі не знайдена.