Pablo Neruda Railway Museum, Залізничний музей у Темуко, Чилі

Залізничний музей Пабло Неруди міститься в Casa de Máquinas de Temuco — довгій одноповерховій споруді з гофрованим дахом і рядами засклених вікон на вулиці Баррос Арана. Десять відкритих боксів виходять на металеве поворотне коло на бетонному майданчику, від якого розходяться рейки. Усередині стоять чотирнадцять локомотивів 1908–1953 років, вісім пасажирських вагонів і паровий кран.

Каса-де-Макінас звели 1937 року як депо для локомотивів і вагонів; залізниця прийшла до Темуко 1892 року, зробивши місто вузлом між півднем і Сантьяго. 1 грудня 1989 року після зусиль Чилійської асоціації збереження залізничної спадщини її оголосили національною історичною пам'яткою. 2004 року вона увійшла до музею Пабло Неруди, а після пошкоджень від землетрусу 2010 року знову відкрилася 3 травня 2019 року.

Музей носить ім'я Пабло Неруди і з 2014 року входить до маршруту Ruta Patrimonial Huellas de Pablo Neruda. До комплексу належать також колишня адміністративна будівля та школа машиністів, які нині слугують художньою галереєю. Вугільний підйомник, або carbonera, вміщував близько 3000 тонн вугілля і міг одночасно заправляти до трьох локомотивів.

Музей розташований на вулиці Баррос Арана, між Вальпараїсо та Баскуньян, у Темоко. Casa de Máquinas відреставрували після землетрусу 2010 року і знову відкрили 3 травня 2019 року, інвестувавши 6265 мільйонів песо. Локомотиви стоять у відкритих боксах навколо поворотного круга на бетонному майданчику, тож колекцію оглядають пішки на рівні землі.

Вугільний підйомник музею, або carbonera, зберігав близько 3000 тонн вугілля і працював з 1935 року силами трьох робітників. Вугілля прибувало потягом із шахт Лота, Шваґер і Куранілауе, піднімалося майже на 40 метрів і падало в тендери до трьох локомотивів, що чекали внизу. 2000 року його оголосили національною пам'яткою.