Outeiro de Santa Catarina, Історичний пагорб у Сантусі, Бразилія

Оутейру-де-Санта-Катаріна — це скельний залишок пагорба, де виник Сантус, тепер увінчаний замкоподібним будинком, зведеним близько 1900 року для італійського лікаря Жуана Еболі за проєктом Фредеріко Гамбари. Споруда має три рівні, з'єднані сходами, і пристосована до нахилу скелі; стрілчасті двері й вікна, зубці та машикулі надають їй вигляду середньовічного замку, можливо, натхненного архітектурою рідної Італії Еболі.

Луїс де Гоес та його дружина Катаріна де Агіллар у XVI столітті звели першу каплицю святої Катерини Александрійської біля підніжжя пагорба; вже 1543 року поруч діяла перша Санта-Каза. Англійський корсар Томас Кевендіш пограбував містечко 1591 року, і каплицю було зруйновано. Другу каплицю, відбудовану на вершині, розібрали між 1880 і 1884 роками, а італійський лікар Жуан Еболі 1900 року звів свій замкоподібний дім на залишку скелі.

Пагорб є місцем заснування Сантоса: перша каплиця, присвячена святій Катерині Александрійській, збудована Луїсом де Гоїсом і Катаріною де Агіллар, стояла біля його підніжжя, а з 1543 року поруч діяла перша лікарня Санта-Каза. Статую святої, яку Томас Кавендіш кинув у море 1591 року, витягли з води раби 1663 року, і тепер вона експонується в Музеї сакрального мистецтва.

Будівля стоїть на залишку скелі пагорба, на місці, де, за переказом, Брас Кубas заклав основи поселення 1543 року. Три її рівні з'єднані сходами, пристосованими до схилу, тож відвідини означають підйом сходинками. Пагорб згодом зрізали, а його камінь пішов на брукування вулиць міста.

Таблиця, встановлена 1902 року на залишку скелі, повідомляє, що Браз Кубas заклав тут основи поселення і 1543 року заснував шпиталь Мізерикордія. Образ святої Катерини, кинутий у море Кавендішем 1591 року, витягли 1663 року, і нині він зберігається в Музеї сакрального мистецтва.