Museum Nasional Sejarah Alam Indonesia, Музей природничої історії в Західній Яві, Індонезія

Музей Nasional Sejarah Alam Indonesia (MUNASAIN) у Богорі, Західна Ява, займає колишню будівлю Гербарію та показує близько 2000 етноботанічних артефактів. Вітрини впорядковано за використанням рослин і регіоном: вироби з пальми лонтар зі Східної Нуси-Тенґґари, дерев'яні ткацькі верстати, кошики з пандану, ротанг і одяг з кори, інгредієнти джаму, ферментація темпе та копія тиморського будинку.

Ідею етноботанічного музею висунув 1962 року професор Сарвоно Правірохарджо, тодішній голова LIPI, а 1973 року її відновив доктор Сетіяти Састрапраджа, директор Національного інституту біології. Museum Etnobotani Indonesia відкрито 18 травня 1982 року міністром досліджень і технологій Б. Дж. Хабібі. Згодом його перейменували на Museum Nasional Sejarah Alam Indonesia.

Музей відкрили 18 травня 1982 року як Етноботанічний музей; урочисто відкрив його Б. Й. Габібі, тодішній міністр досліджень і технологій. У вітринах показано використання рослин народами Індонезії: плетені з листя лонтару посудини для води й арфа сасандо з Нуса-Тенґара-Тімур, листя пандану для кошиків і стільців, одяг із битої кори. Розділ про джаму та про темпе з дріжджами й соєю показує харчове й медичне застосування.

Відвідувачі зазвичай заходять через головний вхід і рухаються галереями у власному темпі. Інтерактивні зони та спеціальні виставки потребують трохи більше часу, тому плануйте відповідно для комфортного відвідування.

Музей постав як Музей етноботаніки, відкритий 18 травня 1982 року Б. Й. Габібі, тодішнім міністром досліджень і технологій. Близько 2 000 експонатів показують використання рослин народами Індонезії: плетені з листя пальми лонтар посудини для води й арфа сасандо з Нуса-Тенґґара-Тімур, одяг із битої кори, кошики з пандана, вироби з ротангу й дерева, складники джаму, темпе з дріжджами та соєю.