Вільгельм, Гора в горах Бісмарка, Папуа-Нова Гвінея

Гора Вільгельм — найвища вершина Папуа-Нової Гвінеї, 4 509 метрів у горах Бісмарка, де сходяться провінції Чимбу, Дживака й Маданг. Її вершина — це зубчаста маса сірого й бурого розтрісканого каменю, увінчана невеликою світлою спорудою з тонкою вертикальною щоглою. Озера-близнюки Піунде й Аунде лежать нижче вершини на маршруті від Кеглсугла, до якого ведуть гірські тропічні ліси й альпійські луки.

1888 року німецький журналіст Гуго Целлер піднявся на хребет Фіністерре і назвав хребет Бісмарка та його чотири найвищі вершини на честь канцлера Отто фон Бісмарка та його дітей Марі, Герберта і Вільгельма; вершина, названа Вільгельмберг, згодом виявилася значно вищою за Оттоберг. Перше задокументоване сходження здійснив у серпні 1938 року патрульний офіцер Лі Вайал разом із двома новогвінейцями, Куґл'кане та Ніґлом.

Місцеві носії мови куман називають гору Ендува Комбуглу — назва, що вкорінена в регіональних традиціях і відображає її важливість для громад, які живуть нижче. Корінна назва показує, як вершина належить землі та людям, які жили навколо неї протягом поколінь.

Звичайний маршрут починається в Кеглсуглі в кінці дороги з Кундіави, проходить крізь гірський дощовий ліс і альпійську долину до близнюкових озер Піунде й Аунде, де стоять дві хатини. Сходження часто починають уночі, воно триває від дев'яти до 24 годин туди й назад і досягає вершини на світанку, коли більше шансів на ясну погоду; у вологу погоду деякі ділянки небезпечні. Складніший маршрут з Амбуллуа триває чотири дні; найкращий сезон — з травня до листопада.

Американський розвідувальний літак F-7A розбився об гору в 1944 році, і частини уламків можна побачити й сьогодні. Ця історична аварія перетворила вершину на місце, де несподівані залишки минулого залишаються видимими для альпіністів.