Гуалалаї, Щитовий вулкан в окрузі Гаваї, США

Хуалалай — широкий щитовий вулкан заввишки 2 521 м, найзахідніший із п'яти вулканів острова Гаваї. На вершині немає кальдери, лише обвальний кратер шириною близько 0,48 км на малому лавовому щиті, а вздовж трьох рифтових зон вишикувано понад 100 шлакових і сплескових конусів. Поверхня здебільшого з лужного базальту; трахіт трапляється лише на Пуу-Вааваа, конусі заввишки 372 м на північ від вершини.

Хуалалаї піднявся над рівнем моря близько 300 000 років тому, а приблизно 100 000 років тому увійшов у постщитову стадію, коли виверження пемзи й трахіту утворили Пуу-Вааваа. За останню тисячу років він вивергався лише тричі, востаннє 1801 року, коли потік Хуехуе дійшов до берега біля Кеахоле, за 11 км на північ від Кайлуа-Кони. 1929 року вулкан струсонув рій землетрусів, що тривав понад місяць, імовірно через магму, яка піднімалася поблизу вершини.

Назва Hualālai походить з гавайської мови. Ще до писаної історії на його західному узбережжі було кілька королівських комплексів, а Кайлуа-Кона на південно-східному схилі вирощує каву кона, якою відоме місто. Нині на цьому узбережжі стоять курорти на історичних лавових потоках, поруч із національним історичним парком.

Район сухий і відкритий, тому беріть воду та сонцезахисний засіб для будь-якого візиту. Носіть міцне взуття, оскільки лавові поля нерівні та мають гострі краї.

Пуу Вааваа, конус заввишки 372 м і завширшки понад 1,6 км на північ від вершини, складений трахітом — лавою, багатою на кремнезем (понад 62 %), якої немає на жодному іншому вулкані острова. Його повільні потоки почалися з виверження пемзи трохи більш ніж 100 000 років тому й утворили хребет Пуу Анахулу. Лави Хуалалаї містять також великі ксеноліти мантійних порід.