Mount Blackburn, Щитовий вулкан у горах Врангеля, Аляска

Гора Блекберн — це еродований щитовий вулкан у горах Врангеля заввишки 4 996 метрів. Його льодовикові поля та льодовики живлять льодовик Кеннікотт, що тече на південний схід понад 32 кілометри до місця трохи вище Маккарті, а також льодовики Набесна й Кускулана. Західна стіна спадає понад 3 350 метрів до льодовика Кускулана на відстані менш ніж 6,4 кілометра по горизонталі.

Лейтенант Генрі Т. Аллен з армії США назвав гору 1885 року на честь Джозефа Клея Стайлза Блекберна, сенатора від Кентуккі. До точніших вимірювань у 1960-х роках найвищою вважали східну вершину, пік Кеннеді: Дора Кін і Джордж Генді досягли її 1912 року через льодовик Кеннікотт і східну стіну, а справжню західну вершину вперше підкорили 30 травня 1958 року Гілберт, Волстром, Гмозер, Біттерліх і Блумер.

Назва гори мовою ахтна — K’ats’i Tl’aadi, французька Вікіпедія перекладає її як «той, що з холодними водами». Вершина лежить у національному парку Ранґелл-Сент-Елайас, заснованому 1980 року і найбільшому в США. Перше сходження на східну вершину 1912 року Дори Кін і Джорджа Генді відбулося за допомоги шахтарів мідного табору Кеннекотт.

Альпіністи досягають стандартного маршруту через північну сторону по льодовику Набесна, шлях, який вимагає серйозного альпіністського досвіду та спорядження, розрахованого на суворий холод. Погодні умови різко змінюються залежно від сезону, тому ретельне планування візиту є критично важливим для безпеки.

Перше сходження на справжню вершину, західну, здійснили 30 травня 1958 року Брюс Гілберт, Дік Волстром, Ганс Гмозер, Адольф Біттерліх і Леон Блумер північним гребенем. Вони про це не знали: східна вершина ще позначалася на картах як найвища точка, тому Блумер назвав свою статтю в American Alpine Journal 1959 року «Mount Blackburn – Second Ascent».