Істаксіватль, Діючий стратовулкан у національному парку Іста-Попо-Сокіапан, Мексика

Істаксіуатль — діючий стратовулкан на межі штату Мехіко та Пуебли, у національному парку Іста-Попо-Сокіапан, західна вершина якого Ель-Печо сягає 5215 м. Гребінь вершини — низка накладених конусів, вишикуваних з північного північного заходу на південний південний схід, де засніжені голова, груди, коліна й ступні з долин утворюють профіль лежачої жінки.

Перше задокументоване сходження відбулося 1889 року, але археологічні знахідки показують, що мешики та давніші культури вже піднімалися на нього. Вулкан досі активний: його сучасна активність сейсмічна, і він внесений до переліку діючих вулканів Мексики. Вершинний гребінь — це низка накладених конусів, утворених андезитовими й дацитовими виверженнями, з туфовими шарами біля жерла Ель-Печо віком близько 11 000 років.

Назва походить із науатль: iztāc (біла, як сіль) і cihuātl (жінка); зі сходу чи заходу чотири засніжені вершини утворюють голову, груди, коліна й ступні сплячої жінки. У тлашкальтецькому міфі принцеса Істаксіуатль помирає з горя, повіривши, що Попокатепетль загинув на війні; боги вкривають обох снігом і перетворюють на гори.

Альпіністи зазвичай досягають вершини маршрутом Ла-Хойя в сухий сезон з листопада по березень, коли умови на горі стабільніші. Сходження вимагає належної акліматизації та технічних навичок для льоду й снігу, особливо на верхніх ділянках.

Вулкан є третьою за висотою вершиною Мексики і найнижчою висотою в країні, де ще існують постійні снігові поля та льодовики. Лід зменшується десятиліттями через зміни клімату, і майбутні покоління можуть побачити краєвид зовсім без льоду.