Humboldt Sink, Пересохлий озерний басейн в окрузі Першинг, Невада, США

Гумбольдт-Сінк — це періодично пересихаюче озерне дно завдовжки близько 18 км і завширшки 6 км на північному заході Невади, між хребтами Вест-Гумбольдт і Трініті. Його пласке дно світло-бежевого та кремово-білого кольору має темні смугасті плями й облямоване низькими коричнево-сірими пагорбами та стрімким схилом на передньому плані. Річка Гумбольдт живить його з північного сходу.

Улоговина та її околиці становили Forty Mile Desert — грізну ділянку Каліфорнійської стежки під час переселень середини XIX століття. Це залишок прадавнього озера Лагонтан, що існувало близько 13 000 років тому наприкінці останнього льодовикового періоду. 1984 року Nevada Department of Transportation проклала канал, що з'єднує її з Карсон-Сінк, аби захистити Interstate 80 і Лавлок від повеней; від 1986 року цей канал сухий. Назва походить від річки Гумбольдт, названої на честь німецького природознавця Александра фон Гумбольдта.

Корінні народи населяли цей регіон тисячі років, використовуючи воду та навколишню землю для полювання та збирання. Свідчення їхньої присутності збереглися в археологічних пам'ятках поблизу, розкриваючи, як громади пристосовувалися до життя в цьому посушливому ландшафті.

Міжштатна автомагістраль 80 проходить уздовж північно-західного боку западини, між хребтом Трініті та пласким дном басейну. Саме дно — це широка поверхня гладкого блідо-бежевого мулу з темнішими смугастими плямами, оточена низькими коричневими та сірими пагорбами. Стежок і споруд немає; доступ відкритою пустелею, найкраще пішки або транспортом у суху погоду.

Басейн не має природного стоку, тому вода з річки Гумбольдт закінчується тут і просто випаровується. Ця ситуація із затримкою води створює концентрації солі, які змінюються залежно від сезону та з часом.