Ватиканський пагорб, пагорб у Ватикані

Пагорб Ватикану — це туфова височина заввишки 75 метрів на правому березі Тибра, навпроти семи пагорбів Риму, на території Ватикану. За Константина схил зрізали, щоб звести першу базиліку Святого Петра над римським цвинтарем; під сучасною базилікою некрополь Ватикану зберігає ці гробниці.

Рівнина між пагорбом і Тибром, ager Vaticanus, вміщала цирк Нерона, де Петро прийняв мученицьку смерть за Нерона у 64 або 67 році й був похований на сусідньому цвинтарі. Костянтин наказав зрізати частину пагорба, щоб близько 326 року звести першу базиліку Святого Петра над гробом. Папа Лев IV включив пагорб у мури Рима між 848 і 852 роками.

Назва Ватикан походить, найімовірніше, від етруського поселення Ватика або Ватикум у vaticanus ager; Варрон натомість пов'язував її з Deus Vaticanus, богом першого крику немовляти. На пагорбі різні народи мали свої scholae з помешканнями, каплицями й цвинтарями. Тут стояв Фригіанум, святилище Кібели й Аттіса; вівтарі, знайдені під час перебудови собору Святого Петра у 1608/09 роках, тепер у Музеях Ватикану.

Вершину пагорба оточують мури, і вона становить територію Ватикану, тож доступ відбувається через Музеї Ватикану та базиліку Святого Петра. Леонінський мур, розпочатий за Лева IV між 848 і 852 роками, частково зберігся. Під базилікою лежить Ватиканський некрополь; сусідній цвинтар відкрили для публіки 10 жовтня 2006 року.

Пагорб складений з туфу й сягає 75 метрів — це найвища точка Ватикану. Частину схилу зрізали за Константина, щоб 326 року звести першу базиліку Святого Петра над могилою, яку приписують апостолу. Святилище Кібели було настільки відомим, що Майнц-Кастель назвав своє так само.