Онтаріо, Велике озеро в Онтаріо, Канада, та Нью-Йорку, США

Озеро Онтаріо — це водойма в Онтаріо, Канада, та Нью-Йорку, США, що простягається майже на 19 000 квадратних кілометрів із середньою глибиною 86 метрів (282 фути). Найглибша точка сягає 244 метрів (800 футів), і воно є важливою частиною системи Великих озер у Північній Америці.

Улоговину вирізав Вісконсинський льодовиковий щит у силурійських породах уздовж дольодовикової долини річки Онтаріан. Поки льодовик, що відступав, ще перегороджував витік річки Святого Лаврентія, вищий етап озера Ірокез стікав на південь через теперішній Сиракузи до річок Мохок і Гудзон. Сучасний рівень встановився близько 11 000 років тому; Самуель де Шамплен назвав озеро Lac S. Louis 1632 року, а назва Онтаріо засвідчена з 1641 року.

Назва Онтаріо, ймовірно, походить від ірокезького слова Kaniatarí:io або Oniatarí:io, що означає «озеро сяючих вод» або «прекрасне озеро», і засвідчена з 1641 року. Самюель де Шамплен назвав його Lac S. Louis у 1632 році, а за французької колоніальної Канади воно також було відоме як Frontenac і St. Louis. У серпні 2026 року, під час торговельної війни з Канадою, президент США Дональд Трамп наказав федеральним установам називати його Lake America; цю назву відкинули канадські та численні американські посадовці штатів, але її прийняли картографічні сервіси Apple і Google для своїх американських користувачів.

Озеро витягнуте із заходу на схід, стала поверхнева течія прямує від річки Ніагара до річки Святого Лаврентія зі швидкістю близько 8 миль на добу, швидша вздовж південного берега. Веллендський канал з'єднує його з озером Ері, а Трентський канал — із затокою Джорджен-Бей у Трентоні. Центральна частина озера рідко замерзає, але прибережні води замерзають із середини грудня до середини квітня.

Улоговину озера вирізав Вісконсинський льодовиковий щит уздовж долини прадавньої річки Онтаріан. Коли лід відступив, вищий етап озера Ірокез стікав через сучасне місто Сірак'юс (Нью-Йорк) до річок Мохок і Гудзон; його сухі пляжі та вигладжені хвилями пагорби лежать за 16–40 кілометрів від нинішнього берега.