Carleton Martello Tower, Історична фортеця в Сент-Джоні, Канада.

Вежа Мартелло Карлтон — це кругла мурована вежа заввишки 30 футів і завширшки 50 футів, розпочата 1813 року на скелястому урвищі над Сент-Джоном для охорони сухопутних підступів до міста. Її завершили 1815 року, після закінчення війни 1812 року, а заплановані три 4-фунтові та дві 24-фунтові гармати так і не встановили. 1846 року всередині збудували бомбобезпечний пороховий льох, а 1941 року на верхівку поставили двоповерхову бетонну споруду.

Будівництво розпочалося 1813 року на скелястому урвищі, щоб охороняти сухопутні підступи до Сент-Джона від наземного вторгнення зі Сполучених Штатів, але вежу було завершено лише 1815 року, після закінчення війни 1812 року. Вона була третьою ланкою оборони міста разом із фортом Хау та фортом Дафферін. У серпні 1941 року на вершині звели двоповерхову бетонну споруду, яка слугувала командним пунктом стрільби до серпня 1944 року.

Назва вежі походить від району Карлтон у Сент-Джоні, де вона стоїть, і від типу Мартелло, запозиченого з корсиканської вежі біля Мортелли. Її кругла мурована оболонка діаметром 50 футів і заввишки 30 футів призначалася для трьох 4-фунтових і двох 24-фунтових гармат, які так і не встановили. Бомбосховище, додане 1846 року, слугувало пороховим складом у 1859–1866 роках.

Вежа розташована на вершині пагорба, і щоб дістатися до вершини, потрібно піднятися крутими внутрішніми та зовнішніми сходами, що вимагає помірної фізичної підготовки. Центр для відвідувачів з експозиціями та презентаціями дає контекст про військову історію та допомагає відвідувачам зрозуміти це місце.

У серпні 1941 року на вежу встановили двоповерхову бетонну споруду, щоб вона правила за пост управління вогнем; цю роль вона виконувала до серпня 1944 року. 20 квітня 1942 року вежа отримала телескоп № 3 Mark 4 і приціл № 10, а 1 травня 1943 року додали далекомір Mark II. Солдати 3-ї берегової бригади Нью-Брансвіка несли тут службу з 1941 року до припинення роботи у 1944 році.