Тунське озеро, Озеро в Бернському Оберланді, Швейцарія

Тунське озеро — витягнуте альпійське озеро в Бернському Оберланді, завдовжки близько 17,5 км зі сходу на захід і завширшки 3,5 км, з максимальною глибиною 217 м і площею 47,69 км². Воно лежить на висоті 558 м над морем, на шість метрів нижче від Брієнцького озера, і живиться переважно Ааре та Кандером. Місто Тун розташоване на північно-західному кінці, а Інтерлакен — на Ааре між двома озерами.

Озеро Тун і озеро Брієнц колись були єдиною водоймою під назвою Вендельзеє. Близько 1000 року наноси мулу завершили формування Бьоделі — плоскої рівнини між горами, яка тепер розділяє ці два озера. З 1714 року річка Кандер також живить озеро Тун, а з 2009 року скидні тунелі збільшили пропускну здатність відтоку озера на 100 м³/с, щоб запобігти повеням у Берні.

Озеро назване на честь міста Тун біля північно-західного витоку. З 1835 року пасажирські судна сполучають Тун з Інтерлакен-Вест; оператором є залізнична компанія BLS AG, а флот із десяти суден включає пароплав «Blümlisalp», що ходить лише влітку. У виноградниках на північному березі, в Туні, Шпіці, Оберхофені та Гігтерфінгені, вирощують Мюллер-Тургау, Шардоне, Гарануар і Піно Нуар; з 1 січня 2008 року «виноградарська територія озера Тун» має статус AOC.

Пасажирські судна ходять озером з 1835 року; оператор — залізнична компанія BLS AG, а маршрут сполучає вокзал Інтерлакен Вест із вокзалом міста Тун через спеціально прориті канали. У роботі десять суден, серед них пароплав «Blümlisalp», що здійснює лише літні рейси. Залізниця й дорога проходять південним берегом, частково в тунелі.

У 1940–1960-ті роки швейцарська армія затопила в озері Тун близько 4600 тонн боєприпасів, які після Другої світової війни визнала непотрібними та небезпечними для зберігання. Подібні затоплення в інших озерах Швейцарії дали загалом понад 8000 тонн. Максимальна глибина 217 м тримала цей матеріал поза очима.