Hoh Xil Shan, Гірська вершина в хребті Куньлунь, Зок'я, Китай

Хо-Сіл-Шань — це гірський хребет, південна гілка системи Куньлунь, що простягається зі сходу на захід через Тибетський автономний район і провінцію Цінхай. Він складається з окремих, нерегулярно розташованих масивів із плескатими вершинами, вкритими кам'яними розсипами; найвищі масиви мають льодовики. Найвища точка — Гангзарі заввишки 6305 м, і тут бере початок Чумар, одне з джерел Янцзи.

Хребет є південною частиною системи Куньлунь на півночі Тибетського нагір'я. 2017 року район Хо-Хіл внесли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Велика радянська енциклопедія вже описувала його як високогірну холодну пустелю з окремих, безладно розташованих масивів із пласкими вершинами, вкритими кам'яними розсипами.

Тибетські громади в навколишньому регіоні займаються традиційним скотарством і пристосували свій спосіб життя до суворих умов гори. І сьогодні можна побачити пастухів, які працюють зі своїми тваринами на високих плато.

Відвідувачам потрібні спеціальні дозволи та спорядження для високогір'я, щоб дістатися до цієї місцевості, оскільки вона розташована дуже високо і далеко від населених зон. Належна акліматизація є критично важливою, а подорож із досвідченими гідами — необхідною.

Найвищі масиви хребта вкриті льодовиками, а його підніжжя положисто спускається до рівнин висотою 4500–5000 м з численними озерами, тому система загалом не справляє враження високогір'я. Основний тип ландшафту — високогірна холодна пустеля.