Alte Weser, Маяк біля гирла річки Везер, Нижня Саксонія, Німеччина

Альте Везер — це маяк у відкритому морі в Німецькій затоці, перед гирлом Везера. Його стрункий червоний стовбур піднімається з темної циліндричної основи на рівні води й розширюється догори, де його оперізують біла смуга, а над нею червона з невеликими прямокутними отворами. Вище біла платформа з поруччям несе зелену ліхтарню з білим дахом і тонкою щоглою. Висота вежі близько 40 м, вона зі сталево облицьованого залізобетону.

Маяк був побудований на початку 1960-х років і замінив попередню навігаційну вежу, яка направляла кораблі з кінця 1800-х років. Його завершення ознаменувало кінець майже століття служби старої споруди.

Назва маяка походить від фарватеру Альте-Везер, який він позначає: для нього є провідний вогонь, а для фарватеру Нойє-Везер — орієнтувальні та поперечні вогні. У туман він щохвилини передає азбукою Морзе літери «AL». У 1970–80-х роках маяк зображали на марці Deutsche Bundespost номіналом 20 пфенігів, а в липні 2024 року міністерство фінансів випустило марку вартістю 70 центів із його зображенням.

Маяк стоїть в морі в Німецькій бухті, його основа лежить приблизно на 11 м нижче середнього рівня моря, і відвідати його не можна. Неозброєним оком його видно з Вангерооге та узбережжя Вангерланду, а за хорошої погоди — з оглядової дюни на Шпікероог. Уночі його біле світло видно в бік гирла Везера, навіть з Нордернею на горизонті.

Конічний стовбур, що звужується донизу, спроєктував інженер з Бремергафена Андреас Карстенс, щоб зменшити опір хвилям і дрейфуючій кризі. Сталевий стовбур і верхні яруси виготовили в сухому доці Howaldtswerke у Кілі, відбуксирували Кільським каналом на підйомній платформі та втиснули в пісок. Перший стовбур покинули після смертельної протікання 1962 року; його пень досі лежить у морському дні.