Esperhöhle, Археологічна печера в Ґосвайнштайні, Німеччина.

Ешпергеле — це руїна карстової печери поблизу Лойтцдорфа у Франконському Юрі, що складається з гротів, обвалів і бічних камер. Найпримітніша її частина — колодязь завглибшки близько 22 метрів, Клінглох, спуск у який можливий лише технікою одинарної мотузки. На його дні є водойми з безперервними сталагміто-сталактитовими колонами (сталагнатами) у стіні печери, а малі бічні камери ведуть на два метри вище.

Печера мала важливе значення в пізній період Гальштат та ранній період Ла Тен, про що свідчать кісткові рештки та артефакти, знайдені там. Ці знахідки вказують на ритуальні або поховальні практики, що робить її важливим археологічним місцем.

Печера названа на честь пастора Йоганна Фрідріха Еспера, який у XVIII столітті першим дослідив її до кінця. Задовго до того люди пізнього гальштату й раннього латену залишили тут людські кістки та артефакти; об'єкт має статус Bodendenkmal, а знахідки зберігаються в Природознавчому музеї Нюрнберга.

Вхід до печери розташований на висоті близько 440 м над рівнем моря на північному схилі лісистої гори висотою 469,3 м, приблизно за 900 метрів на північний захід від Лойцдорфа, над долиною Візент. Передні частини низькі й відносно легкодоступні; 22-метрову шахту в Клінглозі можна пройти лише технікою однієї мотузки. Перед входом лежить велика провальна воронка.

Місцеві жителі колись використовували печеру як природне сховище, зберігаючи там лід, який тримався аж до літа. Ця практика показує, як мешканці використовували унікальні умови місця для повсякденних потреб.