Abbaye Saint-Pierre d'Étival, Абатство в Етіваль-Клерфонтен, Франція

Абатство Сен-П'єр д'Етіваль — середньовічний монастирський комплекс із романською церквою та пізнішими бароковими доповненнями. На території є резиденція XVIII століття, крита галерея клуатра та мури, що окреслюють межі комплексу.

Леудінус Бодо, єпископ Туля, близько 650 року передав землю для бенедиктинського монастиря в долині Мерт. 880 року король Карл Товстий дарував його своїй дружині Ріхардіс, яка призначила каноніків і 881 року підпорядкувала абатству Андо. 1147 року його перейняли премонстранти з Флабемона. Абатство розпущено 1790 року, а 9 листопада 1944 року німецькі солдати підірвали церкву.

Абатство має латинську назву Monasterium Stivagium, а його церква присвячена святому Петру. Абат був васалом могутньої абатиси з Андлау і мусив служити там месу на свята святих Петра і Павла. Абатиса зберігала право призначати абата принаймні до 1685 року.

Абатство розташоване в долині Мерт в Етіваль-Клерфонтен, департамент Вогези, Лотарингія, а не в Ельзасі. Парафіяльна церква, класифікована з 1840 року, виходить на вулицю; абатський будинок, галерея клуатра та мур, внесені до реєстру 1986 року, оточують двір, де збереглися сліди давніх укріплень. Кілька монастирських будівель нині слугують житлом, школами й крамницями і не відкриті для відвідувачів.

Німецькі окупаційні війська підірвали церкву ввечері 9 листопада 1944 року, знищивши її північну вежу. Архітектори вирішили залишити цю вежу в зруйнованому стані, а натомість збудували південну вежу, яка від XVIII століття мала лише один поверх, дотримуючись пропорцій втраченої північної вежі.