Pierre d'Appel, Класифікована як історична пам'ятка та археологічна пам'ятка в Етіваль-Клерфонтен, Франція

П'єр д'Апель це відсічений скельний виступ на висоті 492,3 м біля східного краю масиву Репі, з площею 2,5 гектара всередині стін. Захід захищають загороджувальний мур і рів довжиною 20 метрів, північ — частокіл, інші боки — стрімкі скелі; два головні входи, північний і південний, прорізають оборону. Сіра тріщинувата скеля вкрита кущиками трави, а лавка з сірих дощок на зелених опорах стоїть біля краю над долиною.

Пам'ятка була заселена в середній і пізній латенський період (La Tène C2/D1 і D2), а згодом у галло-римський час, а не безперервно від V століття до н. е. Через план встановити на східному краї телевізійний передавач у 1967–1969 роках провели рятівні розкопки, а після класифікації 24 жовтня 1969 року до 1981 року тривали планові дослідження. У 1967 році біля підніжжя плато виявили рештки великого кельтського дерев'яного мосту другої половини I століття до н. е. (La Tène D2).

Назва Pierre d'Appel, ймовірно, походить від «pierre de la poêle» — каменю з чашоподібними заглибинами на східному краю пам'ятки. Протягом століть місце також називали camp de Répy, camp des Gaulois або des Romains та château des Sarrasins або des Suédois. Знахідки вказують на воїнів, аристократів з італійською керамікою, бронзоливарників і ковалів та галло-римських вірян біля культового місця, вкритого тегулами.

До пам'ятки дістаються пішки; найближче паркування лежить під пагорбом, а підйом на плато висотою 492,3 м стрімкий. Після дощу стежки стають багнистими, тож потрібне міцне трекінгове взуття. Внутрішні 2,5 га обмежені валом і ровом із заходу та частоколом з півночі, входи є на півночі й півдні.

Керамічні фрагменти та винні посудини, знайдені на цьому місці, показують, що мешканці торгували на великі відстані, включаючи регіони Італії. Ці знахідки доводять, що поселення підтримувало зв'язки з віддаленими районами, незважаючи на своє віддалене розташування.