Château Nozet, замок у Пуї-сюр-Луар, Франція

Шато Нозе стоїть у кінці невеликої долини, що виходить просто до Луари, у Пуї-сюр-Луар. Від більшого комплексу залишилися лише південне та східне крила, які двома прямокутними житловими корпусами утворюють план у формі літери L. На північно-східному й південно-східному кутах височіють великі круглі вежі з вінцем фальшивих машикулів під шиферним дахом у формі перечниці; посередині фасаду, оберненого до парку, стоїть вежа зі зрізаними кутами, шпилем і ліхтарем, а на південно-західному куті висить виступна вежечка на профільованій консолі.

Землю та садибу Нозе було подаровано 1234 року бенедиктинцям Ла-Шаріте-сюр-Луар, які стали світськими володарями Пуї. Замок руйнувався й відбудовувався кілька разів, востаннє 1651 року. Під час Революції він став національним майном, а 1798 року його придбав паризький виноторговець Етьєн Луї Лафон. У середині XIX століття його перебудували для графа Лафона де ла Дусетт у неоренесансному стилі.

За анекдотом, білі вина маєтку були серед улюблених у Наполеона, а 1937 року вони отримали апелласьон AOC Pouilly-Fumé. Барон Патрік де Ладусетт перебрав маєток 1972 року і назвав своє найкраще кюве Baron de L., яке виробляють лише в найкращі роки. Кремінь у ґрунті надає винам димного аромату.

Замок стоїть у глибині невеликої долини, що виходить просто до Луари, на правому березі поблизу Пуї-сюр-Луар. Від колишнього комплексу розміром 50 на 40 метрів збереглися лише південне та східне крила, тож будівлю оглядають ззовні, уздовж газону й поміж виноградниками. Маєток і далі працює як виноробне господарство, а його пуї-фюме отримало AOC 1937 року.

Під час Першої світової війни будівля слугувала польовим госпіталем для Французького Червоного Хреста, де лікували поранених солдатів протягом усього конфлікту. Ця медична роль закінчилася з настанням миру, і мало хто з відвідувачів знає про цю сторінку її минулого.