Abbaye Saint-Satur, абатство в Сен-Сатюрі, Шер, Франція

Абатство Сен-Сатюр — колишній монастир у долині Луари, за 2 км на північ від пагорба Сансер. Його абатська церква, нині парафіяльна церква Сен-П'єр, має наву з трьома прогонами, трансепт і апсиду з трьома напівкруглими каплицями. Будівля поєднує романські та готичні елементи: високі стрілчасті вікна з мереживом, стрункі контрфорси та квадратну вежу з годинником під шиферним дахом.

Священик на ім'я Ромбль заснував у V столітті монастир у сеньйорії Шато-Гордон. Близько 1034 року Матильда, дочка Жимона, відновила абатство й оселила там августинських каноніків; друга романська церква була освячена 1104 року архієпископом Буржа Леже. Англійці з Кона-сюр-Луар зруйнували абатство 1361 року, а протестанти із Сансера спалили його 1567 року. Абат Клод де Тулонжон завершив склепіння й дах між 1617 і 1626 роками.

Назва Сен-Сатюр замінила Шато-Гордон у середині VII століття, коли заснували капітул світських каноніків для прийняття реліквій святого Сатюра, супутника Феліцити й Перпетуї, замучених у Карфагені 203 року; їх передав папа Пасхалій I через архієпископа Буржа Рауля де Тюренна. Святого Сатюра вшановують 7 березня, а колишня абатська церква нині є парафіяльним храмом Сен-П'єр.

Абатство розташоване в долині Луари, за 2 км на північ від пагорба Сансер і за 1 км від Сен-Тібо-сюр-Луар. Колишня монастирська територія поділена на два суміжні двори: східний — двір конвенту біля церкви, і західний — двір абата, званий Шато-Гордон. Найдавніша збережена будівля XIII століття, колись прес і гостьовий притулок, стоїть у дворі абата.

Найдавніша збережена будівля абатства — не церква, а споруда XIII століття на подвір'ї абата, звана пресом або Шато-Гордон, верхній поверх якої колись слугував притулком для гостей. Північна стіна досі зберігає сліди ремонту, вимаганого від беррійських вельмож, які спалили абатство 1143 року.