Aiguille du Fou, Гірська вершина у Верхній Савої, Франція

Егюїй дю Фу — це вершина в масиві Монблан, що здіймається приблизно на 3500 метрів у групі Егюїй де Шамоні. Гора складається з гострих гранітних шпилів, які круто піднімаються над навколишніми льодовиками та скельними стінами.

Еміль Фонтен і гід Жозеф Раванель здійснили перше сходження 16 липня 1901 року, досягнувши вершини-блоку за допомогою кидка мотузки. 25–26 липня 1963 року Джон Гарлін, Том Фрост, Стюарт Фултон і Гері Геммінг піднялися південною стіною, використовуючи штучні техніки Йосеміті; фото Тома Фроста показує Гарліна на кінці нависаючої скельної пластини на вершині. Ключовий вихід — майже 80-метрова діагональна щілина, яку Фрост пройшов вільно з одним гачком.

Назва «Fou» походить від перевалу Коль-дю-Фу (3365 м), що відділяє голку від Пуент-де-Лепіне; нормальний маршрут іде траверсом Блетьєр-Сізо-Фу складності AD+. Ключовий ділянка південної стіни — діагональна щілина завдовжки близько 80 м, пройдена вільно Томом Фростом з одним гачком.

Найкращий маршрут передбачає поїздку на поїзді Монтенверс, а потім перетин льодовика з технічними ділянками, використовуючи фіксовані мотузки та спорядження. Альпіністам слід очікувати пересування по льодовику з мінливими умовами та необхідністю належних запобіжних заходів протягом усього підходу.

Ключовий відрізок південної стіни — діагональна тріщина завдовжки близько 80 метрів, яку Том Фрост пройшов вільно з одним гачком під час сходження 1963 року. Відома фотографія Фроста показує Джона Гарліна на краю навислої скельної пластини поблизу вершини.