Glacier du Géant, льодовик у масиві Монблан, Шамоні-Монблан, Франція

Льодовик дю Жеан це велике крижане поле в масиві Монблан у Французьких Альпах, що простягається по високогірній місцевості на висоті понад 3000 метрів. Його замерзла поверхня позначена тріщинами та крижаними схилами, які створюють один з найскладніших ландшафтів регіону.

1862 року фізик і альпініст Джон Тіндалл доповів у Королівському інституті про дослідження тепла як форми руху: розставивши ряди кілків на льоду, він вимірював потік льоду льодовика Жеан і сусідніх льодовиків до Мер-де-Глас, а результати опублікував у книзі «Glaciers of the Alps». На початку 1950-х почалося будівництво канатної дороги Panoramic Mont-Blanc, відкритої на Різдво 1957 року; від початку 1960-х до 1990-х на верхньому льодовику діяв невеликий лижний район із трьома-чотирма бугельними підйомниками.

Льодовик названо на честь сусідньої Дан-дю-Жан. Від 1960-х до 1990-х років біля підніжжя Гран-Фламбо на льоду діяв невеликий літній лижний курорт на висоті від 3330 до 3680 метрів, частину опор витягів було встановлено просто в лід; тут тренувалися Жан-Клод Кіллі та Альберто Томба. Курорт закрили в 1990-х.

Канатна дорога Panoramic Mont-Blanc перетинає льодовик між Гро-Роньон і Пуант-Ельброннер, а лижний маршрут Валле-Бланш проходить по льоду між перевалом Гро-Роньон і льодовиком Лешо. Тунель Монблан пролягає приблизно за 2000 метрів під поверхнею, під перевалом Гро-Роньон і голкою Туле. Від вересня 2015 року доступ до льодовика з верхньої станції канатної дороги на Пуант-Ельброннер контролює огорожа.

Великий міжнародний транспортний тунель проходить приблизно за 2000 метрів під крижаною поверхнею, з'єднуючи Францію безпосередньо з Італією крізь гору. Ця прихована інфраструктура демонструє, як людська інженерія та природа співіснують, не змінюючи видимого ландшафту.