Montjuzet, Парк у Клермон-Феррані, Франція

Монжузе — парк площею 26 гектарів, що займає майже весь вулканічний пагорб заввишки 485 метрів і панує над Клермон-Ферраном із північного заходу. З укритих травою схилів із розсіяними деревами видно щільне місто з червонувато-коричневими дахами й світлими стінами, темну церкву з двома стрункими шпилями поблизу центру та ряд низьких пагорбів на обрії. У парку є сад середземноморських і екзотичних порід та чотири вулики.

На початку XIX століття наполеонівський кадастр зафіксував цей пагорб заввишки 486 метрів як мозаїку приватних сільськогосподарських і виноградних ділянок. Вилучення земель почалося 1962 або 1963 року і завершилося 1980-го; роботи з облаштування тривали з 1981 року, частину парку відкрили 1983 або 1985 року, а всі 26 гектарів стали доступними для публіки 1989 року. Під час Другої світової війни пагорб слугував спостережним пунктом: від серпня 1939 року там розташувався кулеметний підрозділ протиповітряної оборони 92-го піхотного полку, а взимку 1942-1943 років цей пост перебрав Люфтваффе.

У парку є три сучасні скульптури: «Boule erratique ou Fenêtre» (1997) Такасі Нараха — вісім половинок гранітних куль із Тарну, складених у рамку; «Fontaine à induction chromatique» (1996) Карлоса Круса-Дієса; і «Racine» Жана Шошара. Вулиця на схилі має назву rue des fées — на честь фей Монжузе, служниць друїдів у місцевій легенді.

Парк займає майже весь пагорб заввишки 485 м, тож підйом від навколишніх вулиць рівномірний; стежки ведуть на вершину, звідки видно місто й довколишні пагорби. Доступ пішки з боку Фонж'єв і дорогами на схилах.

Назва парку походить від окситанського Mont-Jusèu. Автори XVIII–XIX століть пов'язували її з латинським Mons-Jovis, «гора Юпітера», і припускали, що на вершині стояв храм цього бога, але жодного сліду чи решток не збереглося. Вулиця на схилі пагорба й досі зветься rue des fées.