Pont Wilson, Історичний кам'яний міст із трамвайною лінією в Турі, Франція

Пон-Вільсон — кам'яний міст із 15 напівциркульними арками, що перетинає Луару на 434 метри; його ширина разом із водоскидами становить 21,30 метра. На звужених верхівках опор стоять маленькі конічні прикраси, а вздовж плаского парапету встановлено високі ліхтарі. Міст сполучає площу Шуазель і авеню де ла Транше на півночі з площею Анатоль-Франс і вулицею Насьйональ на півдні.

Наріжний камінь біля північного берегового стояна заклали 25 жовтня 1765 року за проєктом Матьє Бає, а міст завершили 1778 року під керівництвом Жана-Батіста де Воглі. Він замінив міст Еда XI століття, який довелося підперти для візиту Людовика XIII 1626 року. Спершу його назвали Пон-Руаяль, 1918 року перейменували на Вілсона, а 1926 року внесли як історичну пам'ятку.

Місцеві називають його Pont de pierre, кам'яний міст, частіше за офіційну назву. Ім'я Вільсона мосту дали 1918 року, після того як у 1917-1918 роках у Тур-Норі постала одна з найбільших американських баз у Франції. Генерал Джон Першинг писав у мемуарах, що США мали дві столиці: Вашингтон і Тур.

Від літа 2020 року настил закритий для автомобілів: пішоходи йдуть східною стороною, велосипедисти західною, а трамвайна лінія A проходить між ними. Міст сполучає площу Шуазель на північному березі з площею Анатоль-Франс і вулицею Насьональ на південному. На південній набережній гінґет, відкритий з травня по жовтень, дає найширший вид на арки.

Ще під час будівництва інженер Жан-Родольф Перроне вважав чотирнадцять опор занадто широкими, бо вони створювали зайві вири в Луарі. Бутовий камінь привозили з Ла-Мамброль-сюр-Шуаз, тесаний — з Блере й Ате-сюр-Шер. Через будівництво зник острів Сен-Жак, а близько 900 родин праль і рибалок було виселено.