Abbaye Saint-Julien, Бенедиктинське абатство в Турі, Франція

Абатство Сен-Жульєн — колишній бенедиктинський монастир у Старому Турі, будівлі якого датуються X–XVI століттями. Світло-бежеві кам'яні стіни підсилені контрфорсами; праворуч височіє висока квадратна вежа з темним пірамідальним дахом і малим хрестом, під яким розташовані дві пари високих вузьких арочних отворів. Головний корпус тягнеться ліворуч під стрімким темним дахом до округлої апсиди.

Хлодвіг I заснував тут ораторій Нотр-Дам у 508 році після перемоги при Вує. Близько 575 року Григорій Турський передав ченцям реліквії святого Юліана і запровадив бенедиктинський статут. Нормани зруйнували абатство у 853 році; близько 940 року архієпископ Теотолон відбудував його і освятив першу абатську церкву у 943 році.

Назва Сен-Жульєн походить від реліквій святого Юліана з Бріуда, які Григорій Турський передав ченцям близько 575 року. Колишнє абатство вже не є місцем богослужіння; його будівлі класифіковані або внесені як історичні пам'ятки. Одо, перший абат, і архієпископ Теотолон, який помер 947 року, були поховані в абатській церкві, а їхні могили знайшли у XIX столітті.

Абатство розташоване в центрі Тура, і до нього легко дійти пішки, навіть від залізничного вокзалу. Місце має хороші зв'язки з міською мережею громадського транспорту.

Хроніка повідомляє, що 996 року абат Бернар «наказав збудувати вежу», не уточнюючи, чи стояла вона окремо в межах обителі, чи була прибудована до каролінзької церкви; жодних слідів не лишилося. Поховання абата Одона (пом. 943) і архієпископа Теотолона (пом. 947) виявили в хорі під час робіт XIX століття.