Église Notre-Dame de Lancharre, романська монастирська церква в присілку Ланшарр, Шапез, Франція

Церква Нотр-Дам де Ланшарр — частково зруйнована романська монастирська церква в присілку Ланшарр, за два кілометри на північний схід від Шапеза. Наву розібрали близько 1850 року; лишилися півкругла апсида й дві півкруглі апсидіоли, кожна з трьома вікнами та вкрита кам'яними плитами. Квадратна вежа зі стрімким пірамідальним дахом стоїть зі зміщенням над середохрестям, а її верхній ярус відкривають пари стрілчастих здвоєних вікон. Перед нею тягнеться зруйнована стіна з півциркульним порталом.

Церква датується XII століттям і належала до абатства, заснованого у XI столітті сеньйорами де Брансьон для знатних каноніс, «Дам де Ланшар», згодом бенедиктинок. 1626 року абатиса Марі дю Бле перевела черниць до Шалона, залишивши лише парафіяльну церкву; наву розібрали близько 1850 року. Від 8 вересня 1930 року вона класифікована як історична пам'ятка.

Назва Ланшарр нагадує про шляхетних каноніс, «Дам де Ланшарр», кожна з яких жила у власному будинку в межах абатства, заснованого сеньйорами де Брансьон. П'ять надгробних плит, перенесених з підлоги на стіни, несуть імена пріорок і доброчинців: Ізабо де Воврі (померла 1286 року), П'єро де Сен-Клеман (1290), Жоффруа де Жермоль (1297), Маргарита де Жермоль (1302) і Фокетт де Нантон (1326).

Церква стоїть у присілку Ланшарр, за 2 км на північний схід від Шапеза; оскільки наву розібрали близько 1850 року, входити слід через збережені апсиду й дзвіницю. Попереду мур у руїнах із напівкруглим порталом. Внутрішню реставрацію завершено 2018 року, а охоронний статус 1930 року поширюється на всю споруду.

П'ять надгробних плит пріорок і доброчинців, знятих з підлоги й закріплених на стінах, з 1899 року внесені як історичні пам'ятки. Написи на них згадують одинадцять пріорок, які очолювали обитель від 1245 до 1626 року, серед них Маргеріт де Жермоль, що померла 1302 року і зветься «Гробом Великої абатиси».