Église Saint-Honoré-d'Eylau, avenue Raymond-Poincaré, Церковна будівля у 16-му окрузі Парижа, Франція

Церква Сен-Оноре-д'Ейло стоїть на авеню Раймона Пуанкаре, 64 біс; архітектор Поль Марбо звів її 1896 року на залізному каркасі. Фасад із світло-бежевої цегли зі смугами блідого каменю завершується щипцем із трьома арковими отворами, у яких висять дзвони; нижче — три високі півциркульні вікна й ряд маленьких ніш із розписаними фігурами. Усередині тонкі металеві стовпи не закривають виду, а нава зберігає вітражі в стилі ар-деко роботи Фелікса Годена.

Споруджена 1896 року архітектором Полем Марбо як тимчасова каплиця-прибудова до старої церкви Сен-Оноре-д'Ейло на площі Віктора Гюго, вона мала передувати більшій церкві, яку так і не збудували. 1974 року вона стала парафіяльною церквою, а стара церква слугувала лише для вінчань, перш ніж її передали сестрам з Вифлеєма. Похорон Крістіана Діора відбувся тут 29 жовтня 1957 року, а Альбера Сарро — 29 листопада 1962 року.

Назва вшановує святого Гонората, і церква досі пов'язана зі старою церквою Сен-Оноре-д'Ейло на площі Віктора Гюго, яку тепер передано сестрам із Вифлеєма. Тут 29 жовтня 1957 року відбувся похорон кутюр'є Крістіана Діора, а 29 листопада 1962 року — Альбера Сарро. Крипта, де до 1980-х правили недільні меси латиною, з 2013 року слугує залом для заходів.

Церква розташована за адресою авеню Раймона Пуанкаре, 64 біс, у 16-му окрузі; каплиця Святої Терези від Дитяти Ісус, де відбуваються хрещення й буденні меси, має вхід з вулиці Буасьєр. Крипта під навою з 2013 року слугує залом для заходів. Біла табличка «MESSE» на лівій опорі фасаду вказує розклад богослужінь.

Церква має вітражі в стилі ар-деко, створені майстром-склярем Феліксом Годеном, які зображують різних святих через кольорові скляні композиції. Ці декоративні вікна демонструють майстерність, характерну для релігійних просторів початку XX століття.