Léproserie de Meursault, Середньовічна лікарня в Мерсо, Франція

Léproserie de Meursault — це романський комплекс XII століття, заснований 1142 року, з брамою, каплицею та великою палатою для хворих. Каплиця має наву й хор під дахом з вапнякових плит Бургундії. Довга кам'яна будівля має крутий черепичний дах, фронтонний фасад із заглибленим арочним порталом і високим арочним вікном над ним, обабіч якого стоять стрункі контрфорси.

Гуго II, герцог Бургундський, заснував цю лепрозорію 1142 року, коли епідемії прокази були поширені й у герцогстві налічувалося близько сотні таких закладів. 1358 року єпископ Гійом II де Тюре передав її абатству Сент-Маргеріт-де-Буйян за 25 км на північ, яке мало виконувати ремонти й доглядати хворих. Королівським указом Людовика XV 1760 року її приєднали до богоділень Бона; у XIX столітті будівлі стали фермою.

Каплицю XII століття, що складається з нави й хору, та велику залу для бідних відреставрували у 2012–2014 роках у межах програми археологічних розкопок і реставрації вартістю близько 3 млн євро. Обидві споруди мають покрівлю з плит бургундського вапняку, а відреставрована пам'ятка нині слугує муніципальною залою прийомів.

Каплицю та велику залу бідних із покрівлею з бургундського вапняку відреставрували у 2012–2014 роках приблизно за 3 млн €, і тепер вони слугують приймальною залою муніципалітету. Каплиця та брама внесені до переліку історичних пам'яток з 26 травня 1926 року, інші будівлі, північний мур і ґрунт давнього обійстя — з 11 лютого 2003 року. Місце розташоване в Мерсо, департамент Кот-д'Ор, за 10 км на південь від Бона.

Прокажені могли виходити лише у спеціальному вбранні, сповіщаючи про свою появу здалеку тріскачкою, дзвіночком або калатальцем, щоб не передавати заразну хворобу. Комплекс XII століття поділявся на три частини: приворіт, каплицю та велику залу хворих.