Dolmen de Kermario, Дольмен у Карнаку, Франція

Дольмен Кермаріо — це коридорний дольмен, що відкривається на південний південний схід, розташований на південно-західному кінці рядів каменів Кермаріо в Карнаку. Його камера складена з великих блідо-сірих гранітних плит: кілька вертикальних каменів тримають масивну нависаючу плиту-покриття, ліворуч пласка плита лежить на нижчих опорах, а праворуч стоїть нещільний ряд похилих плит. Камені вкриті плямами білого й сірого лишайнику та землі, а біля їхньої основи й у щілинах росте трава.

Дольмен дослідив Ж. Мілн у 1877 році, а Закарі Ле Рузік відреставрував його у 1929 році. Він внесений до списку історичних пам'яток 1889 року — одного з найраніших охоронних переліків мегалітів у Морбіані.

Знахідки з розкопок Дж. Мілна 1877 року — шліфована сокира, крем'яні відщепи та фрагменти кераміки — зберігаються в Музеї доісторії в Карнаку. Дольмен відкривається на південний південний схід, на південно-західному краю кам'яних рядів Кермаріо, тож його оглядають разом із сусідніми рядами стоячих каменів.

Дольмен розташований на території охоронюваної спадщини і часто доступний для відвідування з екскурсіями, які пояснюють неолітичні поховальні практики. Відвідувачам слід носити міцне взуття і бути готовими до нерівної місцевості, особливо у вологу погоду.

Розкопки Ж. Мільна 1877 року дали шліфовану сокиру, кременеві відщепи та фрагменти кераміки, які нині зберігаються в Музеї доісторії в Карнаку. Дольмен внесено до списку історичних пам'яток 1889 року, а 1929 року його реставрував Закарі Ле Рузік.