Menhir de Kerluhir, Менгір у Карнаку, Франція

Менгір Керлуїр — це неолітичний вертикальний камінь на трав'яному полі в Карнаку, заввишки 4,33 м за французькими джерелами (баскська Вікіпедія вказує близько 3 м). Він має приблизно трикутну форму, ширший біля основи та заокруглений угорі, з довгою вертикальною тріщиною з правого боку та глибокою ерозійною борозною. Невеликий камінь біля основи має напис «PROPRIETE de L'ETAT MENHIR de KERLUHIR».

Менгір досліджували розкопками у 1876 році під керівництвом Дж. Мілна, який знайшов лише матеріал галло-римської доби: цеглу й кераміку. Він є власністю держави з невідомого часу, про що свідчить камінь біля його підніжжя. Його внесено до списку історичних пам'яток 1889 року.

Назва Керлюїр походить від бретонського хутора за 200 м на північ. Камінь належить державі, про що свідчить невеликий знак біля його основи з написом «PROPRIETE de L'ETAT MENHIR de KERLUHIR»; за джерелами, літера K мала б бути бретонською Ꝃ. Від списку 1889 року він класифікований як історична пам'ятка.

Камінь стоїть у полі приблизно за 200 м на південь від села Керлуїр і за 300 м на північний схід від Клукарнака; дольмен Рош-Віан — приблизно за 80 м на схід. Невеликий камінь із написом біля підніжжя вказує, що це державна власність. Ґрунт укритий травою та сухою рослинністю, тому основа менгіра часто частково прихована.

Зовсім недалеко розташована дольмен під назвою Рош-Віан, що робить це місце зосередженням мегалітичних споруд. Відвідувачі можуть побачити кілька доісторичних пам'яток на одній території.