Couvent de la Merci, Монастирська будівля в 3-му окрузі Парижа, Франція

Couvent de la Merci — колишній монастир на вулиці Архівів, 45 у Парижі. Будівлі, зведені Шарлем Шамуа у XVII столітті та перебудовані у 1727–1731 роках П'єром Франсуа Годо, утворюють U-подібний план навколо закритого двору з брамою з вулиці. Фасади прикрашають два сонячні годинники: один на будівлі в глибині двору, інший на правому крилі. Центральна будівля має сходи XVIII століття.

Марія Медічі оселила отців ордену Мерсед у 1613 році на місці притулку й каплиці, заснованих 1348 року Арнульдом де Браком. Монастирські будівлі звів у XVII столітті Шарль Шамуа, а в 1727–1731 роках архітектор П'єр Франсуа Годо частково їх перебудував, зберігши елементи XVII століття. Закритий 1790 року монастир слугував для ув'язнення в'язнів, які чекали на гільйотину, був проданий 1799 року і згодом поділений на квартири.

Орден Пресвятої Діви Марії Милосердної було засновано 1218 року для викупу християн, захоплених берберськими корсарами, згодом він став благодійним і місіонерським орденом. Марія Медічі оселила отців-мерседаріїв тут 1613 року, на місці притулку та каплиці, заснованих 1348 року Арнульдом де Браком. Сонячний годинник на правому крилі, видимий з вулиці, має латинський девіз «utere dum luceat» — «користуйся, поки світить».

Будівля розташована на Rue des Archives в районі Маре, і її можна оглянути з вулиці, звідки центральний двір видно з головних воріт. Найкращий час для огляду фасаду та сонячних годинників — у денний час, коли кам'яні деталі добре видно.

Сонячний годинник, видимий з вулиці, має латинське гасло «utere dum luceat» («користуйся, поки світить»), а другий, прихований від перехожих, зображує ангела смерті з косою як алегорію Часу. Під час революції монастир використовували для ув'язнення в'язнів, які чекали на гільйотину.