Church of Krisztinaváros, Барокова католицька церква в Будапешті, Угорщина

Церква в Крістінавароші — це римо-католицький храм на площі Крістіна в першому районі Будапешта. Її головний фасад плаский і стриманий, бо хвилястий бароковий проєкт Крістофа Гікіша не було втілено через брак грошей. У 1943–1944 роках Тібор Брештянський і Ласло Боршош розширили церкву в бік святилища, пересунувши головний вівтар 1796 року на сталевих роликах і додавши малий трансепт.

1694 року сажотрус італійського походження Петер Пал Францін дав обітницю про прощу до Ре у долині Віджеццо, якщо його родина переживе чуму; він повернувся з копією марійного образу і звів дерев'яну каплицю у своєму винограднику під Будою, названу каплицею Крові. Вона згоріла 1723 року, та образ уцілів, і мурована каплиця стала місцем прощі. Сучасний храм закладено 13 вересня 1795 року за планами Кріштофа Гікіша під керівництвом францисканця Гролла Фабіана, а в 1943–1944 роках його розширили в бік вівтаря під проводом Брестяньського Тібора та Боршоша Ласло.

Церква також відома як Krisztina-templom або Alsó-Krisztina; храм Верхньої Крістіни — це церква Івана Хрестителя на площі Апор Вільмош. Її свято, Богоматері Сніжної, відзначають 5 серпня, що 1757 року затвердив папа Бенедикт XIV. Образ привезли з Ре в італійській долині Віджеццо.

Церква стоїть на площі Крістіна в будапештському районі Варкерюлет, на березі Буди. Розширення 1943–1944 років додало малий трансепт за вівтарною частиною, тож головний вівтар тепер далі від входу, ніж підказує план 1796 року. Парафія також опікується католицькою школою Святого Геллерта, заснованою 1993 року.

У 1943–1944 роках вівтарну частину розширили: під головним вівтарем 1796 року поклали рейки, вівтар пересунули на сталевих роликах ручними лебідками, а потім так само перемістили стіни вівтарної частини. Звільнений простір замурували як малий трансепт, а під час реставрації відкрили первісну фреску купола вівтарної частини.