Cserpes-kő Rock Shelter, Скельний прихисток у Сільвашвараді, Угорщина

Скельна печера Черепеш-кей-сіклаоду — це однокамерна печера у верхньоладинському вапняку на хребті Черепеш-кей, південно-східному відрозі гори Кальман-хедь за 6 км від Белапатфалви, біля межі комітату. Її правильний півкруглий вхід має дерев'яні двері; камера завдовжки 6 м, завширшки 7 м і заввишки 2,5 м, у ній дві дерев'яні лежанки та дров'яна піч, димохід якої виходить через тріщину, що править за комин.

Печеру вперше згадав у друці Дюла Барталош 1909 року, зазначивши, що в ній іноді ночували розбійники. Оттокар Кадич дослідив її 1929 року на замовлення міністерства сільського господарства під проводом помічника лісника Імре Надя та накреслив план і поздовжній розріз. Його пробний розкоп виявив уламки кісток печерного ведмедя, черепки, гладко загострене кістяне шило та нашарування вогнищ. Карти 1929 року і перший докладний опис опубліковано 1944 року.

Назва Cserepes-kői-sziklaodú з'являється в літературі лише 1977 року (Hevesi), після назв Cserepeskő lyuka та Cserepeskői üreg. Сховище здавна слугувало нічлігом для туристів і мисливців; 1909 року Барталош Дюла занотував, що там іноді жили втікачі-бетьяри. Кажани та вовчки живуть тут постійно.

Марковані туристичні маршрути ведуть від Сільвашварада до прихистку, з паркуванням біля підніжжя гори. Відвідувачам слід носити міцне взуття та готуватися до мінливих погодних умов залежно від сезону.

Вхід до прихистку — це пункт штампу на 23-й ділянці дальнього маршруту Országos Kéktúra, а скриньку зі штампом поставлено просто біля дверей. Синя маркована стежка вела сюди вже 1929 року, коли Оттокар Кадич досліджував печеру на замовлення міністерства сільського господарства, а проводив його помічник лісника Надь Імре.