Labbacallee wedge tomb, Мегалітична поховальна пам'ятка в Гленворті, Ірландія

Лаббакаллі — найбільша клиноподібна гробниця Ірландії: галерея завдовжки близько 7,75 м у клиноподібному каїрні, перекрита трьома плитами, найбільша з яких має 3,8 м і важить 10 тонн. Вертикальна плита ділить її на головну камеру довжиною 6,2 м і кінцеву камеру 0,9 м, закриту на сході п'ятьма осьовими каменями.

Пам'ятка датується кам'яною добою і була досліджена під час археологічних розкопок у 1934 році, які виявили свідчення кількох поховань у камерах. Знайдені там останки сягають приблизно 4000 років, документуючи давні поховальні практики в Ірландії.

Ірландська назва Leaba Chaillí означає «ліжко відьми», і за народними переказами тут жила відьма, пов'язана з Кайлех. В одній історії вона гналася за своїм чоловіком Мог Руйтом до річки Фаншн і вбила його каменем; вважається, що вона похована в цій гробниці. Пізніша оповідь розповідає про чотирьох чоловіків, які шукали скарб, але втекли, налякані донькою відьми Айбелл у подобі кота з вогнем, що виривався з хвоста.

Лаббакаллі стоїть на сільськогосподарських угіддях приблизно за 2 км на південний схід від Гленворта й за 8 км на північний захід від Фермоя, до нього ведуть малі дороги; згадка про R512 у німецькому тексті не має джерела. Пам'ятка має статус National Monument in State Care (№ 318): до каменів доступ вільний, але після дощу земля навколо камери буває багнистою.

Розкопки 1934 року виявили череп жінки вертикально в головній камері, заклинений між двома фрагментами черепа юнака, тоді як її тіло лежало у східній камері; одна з її кісток ноги була деформована.