Killavullen Caves, Печера на річці Блеквотер, Кіллавуллен, Ірландія

Печери Кіллавуллен — це вапнякові печери з трьома входами на південному березі річки Блеквотер біля мосту Кіллавуллен. Головна печера має чотири камери різного розміру, з'єднані вузькими проходами загальною довжиною близько 200 метрів; печери 2 і 3 заглиблюються в скелю лише приблизно на п'ять метрів. Там є сталактити, сталагміти та колони діаметром від 3 до 30 сантиметрів і висотою від 1,0 до 1,2 метра.

Археологічні розкопки в 1930-х роках виявили значні палеонтологічні знахідки, включаючи рештки гігантського оленя, бурого ведмедя, вовків і північних оленів. Ці кісткові відкладення вказують на те, що печери були заселені або використовувалися великими тваринами під час льодовикового періоду.

Томас Крофтон Крокер під час відвідин на початку XIX століття записав, що одна печера була житлом сільського коваля, чиє кузнечне вогнище кидало широкий відблиск на дорогу. Печери закриті сталевими дверима, тому саме ця розповідь, а не безпосереднє спостереження, зберігає пам'ять про таке використання.

Сталеві двері, встановлені на початку 1990-х з міркувань відповідальності, блокують усі три входи, тож зали та сталактити відвідати неможливо. Головний вхід лежить приблизно за п'ять метрів над теперішнім руслом Блеквотера на південному березі біля мосту Кіллавуллен, на північному схилі гір Нагл.

Система печер має кілька входів, що ведуть до однієї підземної мережі, роблячи її складнішою, ніж відвідувачі можуть спочатку очікувати. Ці кілька точок доступу дозволяли як історичним, так і доісторичним мешканцям різні способи використання та навігації простором.