Agam Kuan, Пам'ятка водної спадщини в Патні, Індія

Аґам Куан — кругла криниця з цегли завглибшки 105 футів (32 м) і діаметром понад 4,5 метра, верхні 13 метрів викладено цеглою, а нижні 19 метрів утримують дерев'яні кільця. Наземна споруда, зведена за Акбара, — темно-червоний купольний циліндр із вісьмома арочними вікнами; центральна арка має темні металеві ґрати, а на правій стіні намальовано білий текст деванагарі.

Аґам Куан пов'язують із правлінням маурійського імператора Ашоки (304–232 до н. е.), коли Патна звалася Паталіпутрою. У 1890-х британський дослідник Лоренс Водделл, вивчаючи руїни Паталіпутри, ототожнив криницю з колодязем пекельних камер Ашоки, куди нібито кидали засуджених у вогонь; китайські мандрівники V і VII століть згадували ці тортури. Едикт VIII Ашоки називає колодязь, знаний також як «вогняний». За імператора Акбара над ним звели споруду з дахом.

Назва Agam Kuan означає «бездонна криниця». Відвідувачі досі кидають у неї монети й квіти, особливо влітку, бо криниця пов’язана зі спекою та пеклом. Її використовують для індуїстських весільних обрядів, але воду ніколи не п’ють. Могольські чиновники колись приносили тут золоті та срібні монети.

Аґам Куан стоїть біля залізничної станції Ґулзарбаґ, на дорозі до Панч Пахаді, на схід від центру Патни. Сусідній храм Шітала Деві належить до тієї самої території, тож обидва місця оглядають разом. Над криницею зведено купольну споруду з лучними отворами, тому шахта не відкрита до неба.

У верхніх 43 футах облицювання повністю цегляне, тоді як нижні 62 фути закріплені дерев'яними кільцями. Ця подвійна техніка показує, як будівельники справлялися з різними шарами ґрунту та рухом ґрунтових вод, не ризикуючи стійкістю.